- доправляти
- —————————————————————————————доправля́тидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
доправляти — я/ю, я/єш, недок., допра/вити, влю, виш; мн. допра/влять; док., перех., розм. 1) Доводити, довозити, доставляти кого , що небудь кудись, до якого небудь місця. 2) Закінчувати церковну відправу … Український тлумачний словник
доправляти — доправити (до місця призначення), доставляти, доставити, допроваджувати, допровадити, спроваджувати, спровадити, приставляти, приставити, поставляти, поставити, припроваджувати, припровадити, правити, приправляти, приправити, достачати,… … Словник синонімів української мови
доправити — див. доправляти … Український тлумачний словник
доправляння — я, с. Дія за знач. доправляти … Український тлумачний словник
відносити — віднести (несучи, доправляти що н. звідкись / кудись / комусь), заносити, занести, затаскувати, затаскати, відтаскувати, відтаскати … Словник синонімів української мови
доправити — див. доправляти … Словник синонімів української мови
підкидати — I = підкинути 1) (різко кидати / піднімати вгору); чукикати, чукати, гуцати, гуцикати, гецати (перев. дитину на руках / колінах) 2) (потай класти, залишати у кого н. із певною метою), підкладати, підкласти, підсувати, підсовувати, підсунути II ▶… … Словник синонімів української мови
супроводжувати — 1) (кого що іти, їхати разом з ким / чим н. як супутник / охорона тощо), супроводити, провадити, проводити, провести, проводжати, доводити, довести (доправляти до певного місця); водити, ходити (з ким по різних місцях, показуючи щось);… … Словник синонімів української мови